Музей Арсенал

Арсенал (міський) - пам’ятка архітектури XVI ст. (вул. Підвальна, 5). Це одна з небагатьох спорго типу, яка збереглася на сьогоднішній день. На цьому місці вже 1430 року існувала невеличка зброярня, яку 1554 року розбібрали, а на її місці під керівництвом майстра Івана Лиса у 1555-1556 роках збудували нову, майже повністю знищену пожежею 1571 року. Будівля, яка збереглася до наших днів, зведена в 1574-1575 роках за участю львівських будівничих Павла (Павло Щасливий?), Гануша, Себастяна (Себастян Мочиґемба?). Позаяк будівництво велося коштом міста, то будівля отримала назву Міський арсенал.   Арсенал входив до системи фортифікаційних споруд Львова. Своєю східною стороною він прибудований до Високого оборонного муру між двома вежами - Токарською і Поворозницькою з півночі та Шевською - з півдня. Перед будівлею стояла бастея. Усе це разом творило потужний вузол оборони міста. В Арсеналі зберігали і лагодили зброю. Поряд з Арсеналом містився склад боєприпасів. З 1582 року при Арсеналі (з боку вул. Братів Рогатинців) існувала людвисарня (ливарня) гармат, що їх відливали для оборони міста і на продаж.   Під час нападу шведів 1704 року споруда Арсеналу була спалена та зруйнована, проте через два роки відбудована. У XVIII ст. Арсенал використовували як неофіційну в’язницю. У 1768 - 1770 роках тут перебували ув’язнені гайдамаки - учасники Коліївщини. Меморіальна таблиця авторства львівського скульптора Анатолія Галяна (1970 р.) увічнила пам’ять про них. У 1777 році австрійські владці вирішили перебудувати Арсенал на в’язницю, проте не знайшли для того коштів. У 1800 році під в’язницю було використано приміщення монастиря Взутих кармелітів, а в Арсеналі влаштували військовий склад. Для збільшення кількості приміщень добудували третій поверх.