Місто, в якому я не хочу жити
Theater
Share with friends:
26 December 2019, Thursday 19:00
Event duration - 1 hour 20 minutes
Lesya Ukrayinka Drama Theater
Lviv, Horodotska St, 36
26 December 2019, Thursday 19:00
Event duration - 1 hour 20 minutes
Lesya Ukrayinka Drama Theater
Lviv, Horodotska St, 36
Event details
Перформативне читання "Місто, в якому я не хочу жити" Ігоря Білиця
Місце - мала сцена
Тривалість - 1 год
Драматург - Ігор Білиць
Режисерка - Роза Саркісян
Діють: Роман Кривдик, Ярослав Дерпак і Ти
«Місто — це не споруди. Місто — це люди». Такий афоризм досить часто можна почути як від звичайних львів’ян та львів’янок, так і від людей влади, бізнесу, громадянського суспільства.
Справді, взаємини між людьми — це те, що, власне, і створює атмосферу міста, дає відчуття (не)безпеки, дозволяє почуватися гідно чи, навпаки, принижено.
Незважаючи на те, що різноманітні соціологічні дослідження називають Львів чи не найбільш толерантним містом на заході України, міській владі та активістам належить зробити іще дуже багато.
Проблеми із інклюзивною інфраструктурою, дискримінацією за ознаками національності чи етнічної приналежності, булінґом, сімейним насильством потребують вирішення.
Наголосити на найбільш актуальних викликах, пов’язаних із правами людини, поставити чіткі запитання і, можливо, спробувати знайти на них відповіді — таку мету ставлять перед собою учасники та учасниці сценічного читання «Місто, в якому я не хочу жити». Поряд з акторами й актрисами до творення цього театрального дійства зможуть долучитися усі охочі глядачі й глядачки.
«Усі разом ми спробуємо описати Львів як місто, в якому жити не хочеться, і подумати над тим, що слід зробити у майбутньому, аби “не хочеться” перетворилося на “хочеться”.
Звісно, ми прагнемо діалогу, а не повчання. Тому формат сценічного читання буде максимально інтерактивним» — каже режисерка Роза Саркісян.
Сценічне читання «Місто, в якому я не хочу жити» є завершальним етапом проєкту «10 друзів рівності», що його Освітній центр з прав людини у Львові почав у червні цього року. Нагадаємо, упродовж місяця авторитетні українці та українки розповідали про людей, чиї вчинки змінили історію прав людини. Український драматург Ігор Білиць, що відвідав усі події, написав драматичний текст, що базується на прослуханих лекціях. Саме ця п’єса стала основою для сценічного читання. Уривки з неї використовуватимуть актори й актриси проєкту.
Проєкт втілюється завдяки підтримці 356 людей, які фондували ініціативу на платформі «Спільнокошт», а також за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Дорогі глядачі! Будь ласка, зважайте на час початку вистави. Якщо ви запізнитесь - не зможете потрапити на читання. Дякуємо за розуміння!
Місце - мала сцена
Тривалість - 1 год
Драматург - Ігор Білиць
Режисерка - Роза Саркісян
Діють: Роман Кривдик, Ярослав Дерпак і Ти
«Місто — це не споруди. Місто — це люди». Такий афоризм досить часто можна почути як від звичайних львів’ян та львів’янок, так і від людей влади, бізнесу, громадянського суспільства.
Справді, взаємини між людьми — це те, що, власне, і створює атмосферу міста, дає відчуття (не)безпеки, дозволяє почуватися гідно чи, навпаки, принижено.
Незважаючи на те, що різноманітні соціологічні дослідження називають Львів чи не найбільш толерантним містом на заході України, міській владі та активістам належить зробити іще дуже багато.
Проблеми із інклюзивною інфраструктурою, дискримінацією за ознаками національності чи етнічної приналежності, булінґом, сімейним насильством потребують вирішення.
Наголосити на найбільш актуальних викликах, пов’язаних із правами людини, поставити чіткі запитання і, можливо, спробувати знайти на них відповіді — таку мету ставлять перед собою учасники та учасниці сценічного читання «Місто, в якому я не хочу жити». Поряд з акторами й актрисами до творення цього театрального дійства зможуть долучитися усі охочі глядачі й глядачки.
«Усі разом ми спробуємо описати Львів як місто, в якому жити не хочеться, і подумати над тим, що слід зробити у майбутньому, аби “не хочеться” перетворилося на “хочеться”.
Звісно, ми прагнемо діалогу, а не повчання. Тому формат сценічного читання буде максимально інтерактивним» — каже режисерка Роза Саркісян.
Сценічне читання «Місто, в якому я не хочу жити» є завершальним етапом проєкту «10 друзів рівності», що його Освітній центр з прав людини у Львові почав у червні цього року. Нагадаємо, упродовж місяця авторитетні українці та українки розповідали про людей, чиї вчинки змінили історію прав людини. Український драматург Ігор Білиць, що відвідав усі події, написав драматичний текст, що базується на прослуханих лекціях. Саме ця п’єса стала основою для сценічного читання. Уривки з неї використовуватимуть актори й актриси проєкту.
Проєкт втілюється завдяки підтримці 356 людей, які фондували ініціативу на платформі «Спільнокошт», а також за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Дорогі глядачі! Будь ласка, зважайте на час початку вистави. Якщо ви запізнитесь - не зможете потрапити на читання. Дякуємо за розуміння!
